Навіть після пів року роботи на реальному проєкті я впевнений, що почерпнув би щось нове для себе. Навчання докорінно відрізнялося від звичних лекцій та практик в університеті. Коротко спробую розповісти про проєкти, над якими ми працювали. По суті їх було два. Перший полягав у написанні власної мови програмування на Java. Цей проєкт дав нам дуже глибокі знання та розуміння того, як зсередини влаштовані мови програмування, компілятори та інше. Я навіть не впевнений, що прочитавши масу книг із програмування, отримав би такі гарні знання. Другий проєкт був чимось схожим на Google Drive. Тут ми зіткнулися з Front End'ом: необхідно було написати single-page application на чистому JS. Тут хочу подякувати Дімі Калініну та Ромі Василенко, які із задоволенням ділилися своїми знаннями та досвідом. Прийшовши на роботу і вперше зіткнувшись із фреймворком Angular, я побачив, що це фактично те саме, що ми робили в інтернатурі своїми руками, лише трохи складніше. Знання, отримані в інтернатурі, допомагають мені у вирішенні повсякденних завдань програміста.

Найбільше мені сподобалося те, що нас навчали не лише технічної складової професії. Я багато дізнався про те, як правильно вести робочу бесіду, брати участь у суперечках, не вигорати та правильно сприймати, а також реагувати на критику. І, звичайно, ще про багато інших життєвих питань, які мене цікавили протягом тривалого часу. Також сподобалося те, що всі з розумінням ставляться до того, що тобі періодично доводиться відволікатися на університет. Наприклад, нам давали два тижні перерви, щоб ми успішно закрили сесію і продовжили навчання в інтернатурі.

Важливим фактом є те, що в період проходження інтернатури всі студенти отримують непогану стипендію, якої цілком вистачало на життя (принаймні мені). Взагалі, отримавши першу стипендію, я спіймав себе на думці: «Тобто мене зараз безкоштовно навчають із можливістю подальшого працевлаштування, то ще й гроші дають, це як так?». У той час, коли будь-який курс з програмування коштує чимало. 

Загалом, для мене це було не лише навчанням, а й приємним проведенням часу. Я любив щодня приїжджати в місце, де всі зацікавлені в тому, чим ми займаємося, разом навчаємось і засиджуємося допізна, обговорюючи принципи SOLID. Це була просто чудова атмосфера, за якою я дуже сумую. Щодня, проходячи повз корпус, у якому ми навчалися, виникає бажання хоч на годину повернутися в той час, і ще раз відчути ту атмосферу.

З упевненістю можу рекомендувати кожному інтернатуру у TeamDev. На мій погляд, це найправильніший і найприємніший спосіб увійти в IT.

З чимось новим для себе я зіткнулася, коли ми робили свій другий проєкт — вебдодаток для файлообмінника. Для нього ми писали Front-end, а з JavaScript та HTML/CSS я до того моменту працювала зовсім мало — у рамках лабораторних робіт в університеті. Не ручаюся за інших, але для мене глибше занурення у верстку виявилося важким, бо це було для мене чимось новим. Піксель вліво, піксель вправо — плюс один коментар у Pull Request від Роми Василенко, який вводив нас у HTML/CSS частину.

Коли ми закінчили верстку — перейшли до JavaScript частини, яку вів Діма Калінін. Ми своїми руками написали фреймворк, схожий на React, що мені здалося дивним та прикольним. Занурення в JavaScript було незвичайним, особливо важко звикати до нього після Java (а потім знову важко звикати до Java після JS). Перші кроки давалися складно, але потім було легко додавати кожну нову фічу в додаток, і тут уже я дивувалася, як все виявилося просто. По суті, кожен із нас зробив вебдодаток цілком.

Інтернатура мені дуже допомогла вирости та піднятися у професійній частині, вона дала приголомшливий незрівнянний досвід, який більше ніде не отримати. Мені здається, якщо ти впевнений у собі та у своїх силах, то Java Classes — це те, що потрібно. Курс ніби відчиняє двері та допомагає йти далі, але кроки ти вже робиш сам.

Окреме слово про інших інтернів. Мені пощастило вчитися разом із дуже класними людьми! Ми товаришуємо та підтримуємо спілкування навіть зараз, коли працюємо на різних проєктах. Дякую вам за атмосферу! :)

За час інтернатури я багато разів переконувався в істинності висловлювання «Будь-яка мова програмування — лише інструмент, який в умілих руках здатний творити чудеса». Після проходження навчання я більше не входжу до того кола розробників, які бояться, що кар'єра закінчиться разом зі зникненням їхньої основної мови програмування. Так круто усвідомлювати, що з правильним мисленням та досвідом, а також різними технологіями під рукою, ти можеш швидко адаптуватися та вирішувати завдання будь-якої складності.

Ще хочеться виділити практичне застосування патернів та архітектур проєктування, які ти використовуєш не тому, що десь побачив це на StackOverflow. Ти сам бачиш у цьому необхідність і розумієш, наскільки це полегшує вирішення конкретного завдання.

Якщо відволіктися від технічної частини, то хочеться відзначити, що ментори спілкуються не як суворі викладачі, а як друзі, які допоможуть, якщо не центрується кнопка або вилітає злий NullPointerException. Крім того, ти отримуєш безліч нових знайомств, як в особі менторів, так і інших студентів інтернатури, з якими вас, як мінімум, об'єднує любов до Java і чистого коду.